Людина із Субури

419 рік. Рим іще називають Вічним містом, але акведуки занепадають, а провінції відпадають одна за одною. На площах з’являються натовпи біженців, а хліб стає важливішим за закони. Марк — лише син пекаря із Субури. Він не полководець, не сенатор і не святий. Його зброя — піч, тісто й уміння домовлятися з людьми. Однак саме йому належить опинитися в самому центрі боротьби, від якої залежить майбутнє міста. Бо іноді долю Імперії вирішують не імператори. Іноді її вирішують ті, хто щоранку пече хліб.