Жменя землі

"Скільки часу минуло, а я ще й досі не можу забути тих грізних з'явищ кривавої боротьби кінця 1914 року, невільним свідком яким мені прийшося бути. Варто на одну мить закрити очі, як зараз же з тремтючої темряви встають страшні картини руїни і жахливі образи зміняють один одного. Та із усіх їх найбільший слід зоставив у моїй пам'яти один образ із галицького вигнання, який глибоко зворушив моє серце і з надзвичайною яскравістю відбився на тлі моєї душі... Як зараз бачу перед собою задимлене димом вбоге галицьке село над Золотою Липою і замрячені осінньою негодою пустельні поля , по яких довгою низкою тяглися на схід драбинчасті вози вигнанців..."