Безніч

Мої вітання, читачі! Мені дуже приємно, що мій роман «Безніч» нарешті потрапив до ваших рук! «Безніч» — це книга, на написання якої в мене пішло три роки. Три найдивніші, найхимерніші роки мого життя. Почалося все з того, що в моїй уяві виринула одна-єдина сцена — розмова між хлопцем та дівчиною. Під ногами в дівчини нуртували тіні, вона курила сигарету із запахом гвоздики та розмірковувала про одне слово. Про його силу та силу, якою ми його наділяємо. І наприкінці цієї розмови я сам — разом з хлопцем, з яким вона розмовляла, — у неї закохався. Мені кортіло дізнатися про неї більше. Саме тому я написав про неї книгу — ту саму, яку ви зараз тримаєте в руках. Та сама розмова, яка дала цій книзі поштовх до існування, міститься наприкінці п’ятого розділу. І в ній промовляла Істина. Це темна книга. Червона книга. Книга, повна брехні, тіней та крові. Це книга про дівчину, для якої смертовбивство було тим самим, що музика для віртуозів. Про дівчину з ножем, зробленим із кості, з котом, сплетеним із тіней, та із серцем, загартованим помстою. І врешті-решт, коли впали імперії, коли загинули вбивці, коли небеса знову стали одним цілим, вона виявилась дівчиною, якій є що розповісти. Її звуть Мія. І я сподіваюся, що ви полюбите її так, як люблю її я. Перекладено за виданням: Jay Kristoff, Nevernighta novel — New York, Thomas Dunne Books — 2016.