Темпоральні грані права

В монографії здійснюється комплексне теоретико-правове дослідження проблеми співвідношення права і часу. Правовий час зображується невід’ємним атрибутом правової реальності, який виражається у трьох формах: реального, концептуального і перцептуального часу. При розгляді часового середовища права увага звертається на процес правового розвитку, який розгортається у часі, і темпоральну дію правових норм. Відзначається, що право намагається вплинути за допомогою своїх регулятивних властивостей на певні часові параметри діяльності, отже законодавчого закріплення здобувають строки і терміни. Окремої теоретичної розробки дістає проблема давності. Аналізу піддаються формально-визначені та оціночні темпоральні поняття, використовувані в законодавстві.