Вход
Українська література 17-18 століть належить до малодосліджених сторінок нашого літературного минулого. Так, їй присвячено чималу кількість праць, часто об'ємних і розлогих. Більше того, чимало текстів на цю тему було опубліковано. Крім українських, над тогочасним матеріалом працювали також деякі польські вчені. Найбільший вплив на збір та узагальнення матеріалу мала школа академіка В. Перетца, а також М. Возняка, В. Рєзанова та інших. Вже старше покоління українських учених цікавилося нашою тогочасною літературою: М. Ф. Сумцов працював над нею замолоду; Д. I. Багалій зібрав і видав твори одного з найвидатніших письменників українського бароко - Сковороди. Було б несправедливо не згадати істориків польської літератури (А. Брюкнер). Незважаючи на кількість працівників і на кількість, обсяг і значення їхніх праць, які, безумовно, надовго залишаться фундаментом будь-яких майбутніх досліджень літератури українського бароко, все ж таки доводиться говорити про "занедбаність" цього матеріалу, виданого в такій великій кількості і неодноразово компільованого. Про занедбаність доводиться говорити тому, що більшість дослідників української літератури XVII-XVIII ст., за винятком двох-трьох, і то лише у зв'язку з окремими творами, зовсім не цікавилися творами, які вони вивчали, як літературними творами. Вони розглядали ці твори як джерела до культурної, політичної, національної та соціальної історії України. Досвідченим дослідникам краще було ставити перед собою конкретні бібліографічні завдання або цікавитися біографією та особистістю когось із давніх українських письменників.
