Старі моряки, чи Чиста правда про сумнівні пригоди капітана далекого плавання Васко Москозо де Араган

Старі моряки́, або Капітан далекого плавання" (порт. Os Velhos Marinheiros ou o Capitão de Longo Curso); повна назва "Старі моряки́, або Чиста правда про сумнівні пригоди капітана далекого плавання Васко Мокосо де Араган" (порт. Os velhos marinheiros ou A completa verdade sôbre as discutidas aventuras do comandante Vasco Mocoso de Aragão, capitão de longo curso) - роман класика бразильської літератури та члена Бразильської академії літератури Жоржі Амаду. Цей твір належить разом із романами "Габріела, кориця і гвоздика" (1958), "Пастирі ночі" (1964), і "Дона Флор" (1966) до другого баїянського циклу. у зрілих романах Амаду за переважання казкового способу розповіді, пов'язаного з усною літературою та фольклором, між реальністю та образом виникла нова діюча величина - оповідач. Тоді як у "Габріелі" "дистанція між ним [оповідачем] і героями зникає. У повісті про Васко Москозо до Арагона ("Старі моряки") оповідач уже зовсім відокремлюється від персонажа. Але тут використовуються позаказові засоби: відступи, що повідомляють якісь факти з вигаданої біографії оповідача"