Хай не падають зорі

У невеличкому наддніпрянському селі Гусинцях в роки Великої Вітчизняної війни діяла підпільна група радянських патріотів, яка вела таємну боротьбу з гітлерівськими загарбниками, а потім влилася в партизанський загін. Активним учасником цієї групи, а пізніше партизанською зв'язковою, була піонерка Пріся Ворона. Про мужність і героїзм Прісі та її старшої сестри — партизанки Євдокії в боротьбі з ворогом, про юних месників, Прісіних друзів, і розповідається в новій повісті І. Кирій «Хай не падають зорі». Друга повість — «Чекання» присвячена участі піонерів одного західноукраїнського села в боротьбі з бандою українських буржуазних націоналістів у перший післявоєнний рік.