Китайський святий

Рассказ А. Довженко. 1946 г. Капітан Василь Ус був п’яний. І п’яний він був не по-офіцерському, а по-солдатськи, по-парубоцькому, вельми і тяжко п’яний. Проте він мав залізне серце і навіть не хитався йдучи, така в ньому була сила і такі були дужі ноги. Хміль вдарив йому в голову і в душу. І душа його співала і радувалась, забувши про офіцерські погони на плечах, про сталінградські, київські, варшавські, берлінські ордени і медалі на грудях. В душі капітана Василя Уса була всесвітня весна.