Золоті копита

XVI століття принесло Європі відкриття заморських земель, нескінченні релігійні війни, заколоти, повстання та змови, зради і безжальне нищення переможених. Та час народжував не лише кондотьєрів Кортеса, отруїтельку Марію Медічі, царя-садиста Івана Грозного та його опричника Малюту Скуратова. У кривавому вогненному вихорі тих часів гартувались душею і тілом козаки-відчайдухи, славні лицарі Запоріжжя. Що час був шалено жорстокий, то й герої несли в собі його ознаки: неймовірну відвагу, затятість, наполегливість і часто-густо повну зневагу до своєї смерті і чужого життя. Саме про такого козака — Омелька — і розповідає тетралогія Юра Логвина «На козаку нема знаку?».