Вход
[img]https://i123.fastpic.org/big/2024/0711/c4/b57f56fc863c3cf6fda4f673cbeb26c4.png[/img] 1943 рік. Курська дуга. Там, на нічийній смужечці землі, звіспленій, столоченій снарядами і бомбами, вгруз підбитий нашими бронебійниками фашистський «тигр» — надпотужна броньована потвора, появу якої на фронті не завжди витримували навіть наймужніші бійці. Фотографування цього танка зблизька на тій смужечці, де вдень і вночі розгулює смерть, випало на долю фотокореспондентки Варвари Княжич... Навколо цього епізода Леонід Первомайський розгортає широке, багатотемне полотно своєї сучасної балади — оригінального, глибокопсихологічного, філософського твору, сповненого великого трагізму і водночас незламного оптимізму, твору про те, що життя — прекрасне, величне, хоч і тяжке, з безліччю труднощів, іноді нездоланних. І в цьому його принадність, його краса. Основні, «каркасні», події відбуваються протягом якогось тижня літа 1943 року — переддень і початок Курської битви, екскурсами ж і відступами, спогадами героїв автор розширює діапазон балади від тридцятих років аж до наших днів.
