Афонський пройдисвіт
“Афонський пройдисвіт” (1890). Письменник показав, що житейська суєта, прагнення нагромадження грошей не поминули не лише панотців, а навіть монахів. Сміливо викрив лицемірство, грошолюбство, аморальність, кар’єризм. Головними героями – є доля 4-х чорноризців. Автор знайомить нас зі ще одним пройдисвітом – Капронідосом. Автор вимальовує 4-х отців – о.Паладій, о.Ісакій, о.Єремія, о.Тарасій. Паладій – найбільше гостро розкрито суть релігії. У минулому був священиком, аристократ з багатої парафії, володіє великим господарством, брав велику плату, вирішує стати архієреєм. Ісакій та Єремія – з бідного населення, ставши ченцями, теж починають обирати народ. Тарасій – бурсак, москаль, братається з купцями, не відмовляється пиячити з міщанами. У автора відчутна еволюція в показі духовенства, яка виявляється у переході від гумористичного способу зображення до сатиричного.
Байки харкiвськi
Без пуття
Вітрогон
Гастролі
Гетьман Іван Виговський
Дві московки
Живцем поховані
За двома зайцями
Кайдашева сімʼя
Київські прохачі
Князь Єремія Вишневецький
Крилаті слова
Лiрниковi думи
Люба-згуба
Микола Джеря
Навіжена
Над чорним морем
На Кожумʼяках
Неоднаковими стежками
Не той став
Оповідання
Пiснi
Поетичнi твори
Поєзії
Поміж ворогами
Приказки
Причепа
Скривджені й нескривджені
Спiви
Старі гультяї
Старосвітські батюшки та матушки
Три як рідні брати
Філософські трактати
Хмари
Чумак