Старосвітські батюшки та матушки
Знання побуту, моралі та звичаїв духівництва знайшли втілення в обсяговій повісті Нечуя-Левицького "Старосвітські батюшки та матушки" (1884 р. в російському перекладі надрукована в "Киевской старине", 1888 р. мовою оригіналу — в журналі "Зоря"). Автор називав цей твір "біографічною повістю", або "біографією двох родин". Тут письменник у властивій йому неквапливій манері, яка включає численні живі діалоги й комічні сцени — анекдоти в дусі старовинних інтермедій та малих жанрів усної народної творчості, розгортає паралельні історії двох попівських родин — Моссаківських і Балабух. Деталізовані побутові описи (попівський похорон, вибори "на парафію", старосвітські й "новомодні" весілля, розгульні Різдвяні й Великодні свята, щоденні господарські клопоти тощо) відтворюють атмосферу часу й прикмети тодішнього середовища. Рельєфно виписані, забарвлені гумором, а подекуди й досить гострою сатирою реалістичні типи "батюшок" (Харитон Моссаківський, Марко Балабуха, отець Мельхиседек) і "матушок" (Онися, Олеся, Марта). Повість може здатися дещо розтягненою, безподійною, але вона віддзеркалює саме таке, мляве й одноманітне, буття персонажів твору.
Афонський пройдисвіт
Байки харкiвськi
Без пуття
Вітрогон
Гастролі
Гетьман Іван Виговський
Дві московки
Живцем поховані
За двома зайцями
Кайдашева сімʼя
Київські прохачі
Князь Єремія Вишневецький
Крилаті слова
Лiрниковi думи
Люба-згуба
Микола Джеря
Навіжена
Над чорним морем
На Кожумʼяках
Неоднаковими стежками
Не той став
Оповідання
Пiснi
Поетичнi твори
Поєзії
Поміж ворогами
Приказки
Причепа
Скривджені й нескривджені
Спiви
Старі гультяї
Три як рідні брати
Філософські трактати
Хмари
Чумак