Неоднаковими стежками
Мелася мусила жити на селі й нудила світом, бо в неї й роботи було мало. Батько усім правував в хазяйстві. Мелася видала дочку заміж за сусіднього небагатого хуторянина дуже рано, як дочці минуло шістнадцять год, а синка оддала в приватну гімназію в Києві й помістила його в пансіоні при гімназії. Але незабаром після того помер і старий Гукович. Мелася не довго й морочилась з своєю часткою поля, продала її за добрі гроші й переїхала на завсідне проживання в Київ. Свого сина вона не взяла до себе, а оддавала в найми покої з обідом і чаєм для багатеньких урядовців й офіцерів. Син підбільшав, і батько порадив йому запротестувать проти продажу його спадків матір'ю. Але Мелася на це не вважала. Вона довгенько пробувала то в Берліні, то в Парижі й гайнувала синове добро, невважаючи на його протести, що вона зоставить його навіть без усякого засобу. 1902 року. Київ.
Афонський пройдисвіт
Байки харкiвськi
Без пуття
Вітрогон
Гастролі
Гетьман Іван Виговський
Дві московки
Живцем поховані
За двома зайцями
Кайдашева сімʼя
Київські прохачі
Князь Єремія Вишневецький
Крилаті слова
Лiрниковi думи
Люба-згуба
Микола Джеря
Навіжена
Над чорним морем
На Кожумʼяках
Не той став
Оповідання
Пiснi
Поетичнi твори
Поєзії
Поміж ворогами
Приказки
Причепа
Скривджені й нескривджені
Спiви
Старі гультяї
Старосвітські батюшки та матушки
Три як рідні брати
Філософські трактати
Хмари
Чумак