Золоті ворота

Та не двері — Золоті Ворота Навстіж людській волі одчиняйте, Золото душі — не позолоту Більшовицької полуди дайте! Не шляхами крові, не сльозами Молоду дівчину привітайте! Годі тьмарити життя дощами,— Любить, чи не любить: — Не питайте! Щиро стріньте в Золотих Воротах Наречену — лагідно, привітно. Радість щастя прийде по скорботах, Засміється людям сонця світло! Що ви? Золотих Воріт немає? Вже лежать у згарищах, в руїнах? Ні! їх кожен в своїм серці має: Золоті Ворота й Україну!